Кібератаки на критичну інфраструктуру: актуальні приклади та комплексні рекомендації із захисту

Кібератаки на критичну інфраструктуру: актуальні приклади та комплексні рекомендації із захисту

За інформацією Держспецзв’язку та CERT-UA, інтенсивність кібератак на українські організації продовжує зростати. Лише протягом 2024 року було зафіксовано 4 315 кіберінцидентів –  це майже на 70% більше порівняно з попереднім роком. Аналітики прогнозують, що у 2025 році кількість атак може зрости ще більше, а їхня складність – посилитися.

Основні напрями кібератак:

  • Енергетика.
  • Державні структури.
  • Сектор оборони.
  • Телекомунікації.

Найважливіші типи атак:

  1. Шкідливе програмне забезпечення (ШПЗ): шпигунські програми, віруси-вайпери, програми-вимагачі.
  2. Фішинг: поширення фальшивих листів або сторінок входу для викрадення облікових даних та подальшого зараження систем.
  3. Компрометація облікових записів: отримання несанкціонованого доступу через викрадені або ослаблені паролі.
  4. Несанкціоновані підключення: проникнення в мережу для обходу систем захисту та подальшого розширення доступу.

Приклади кібератак в Україні

Атака на «Київстар» (2023 р.)

Одна з найбільш руйнівних атак, яка призвела до масштабних збоїв у роботі мобільного зв’язку та інтернету. Використовувалося деструктивне ПЗ з метою завдання максимальних збитків і дестабілізації.

Цілеспрямовані атаки на державні реєстри (2024–2025 рр.)

Хакерські групи намагалися знищити дані та резервні копії реєстрів Міністерства юстиції та пов’язаних структур.

Кампанії з використанням WRECKSTEEL

CERT-UA зафіксувала діяльність групи UAC-0219, яка заражала урядові та критичні системи через шкідливі вкладення, надіслані з компрометованих поштових скриньок.

Нові тактики у 2024–2025 роках

Російські хакерські угруповання переходять до довготривалих операцій, зокрема атак на ланцюги постачання та постачальників спеціалізованого ПЗ для об’єктів критичної інфраструктури.

Рекомендації щодо посилення кіберзахисту

1. Стратегічні та нормативні заходи

  • Оновлення нормативно-правової бази з урахуванням викликів воєнного часу.
  • Упровадження вимог міжнародних стандартів та галузевих рекомендацій для критичної інфраструктури.

2. Технічні рішення

Мережевий захист

  • IDS/IPS системи
  • NGFW рівня Enterprise
  • Сегментація та Zero Trust

Захист робочих станцій та серверів

  • EDR / XDR
  • Контроль виконання, поведінковий аналіз
  • Антишкідливий захист нового покоління

Захист електронної пошти

  • Фільтрація фішингу
  • Аналітика вкладень та посилань
  • DMARC, SPF, DKIM

Моніторинг та SOC

  • SIEM для збору логів
  • Постійний моніторинг та аналіз аномалій
  • Центри реагування (SOC) з 24/7 моніторингом

Резервне копіювання

  • Розділені майданчики
  • Системи DR та регулярні тестування сценаріїв відновлення
  • Незалежні сховища резервних копій (immutable storage)

Управління вразливостями

  • Регулярні сканування
  • Швидке застосування патчів
  • Каталогізація активів

Автентифікація та доступ

  • MFA для всіх співробітників
  • Принцип мінімальних привілеїв
  • Контроль доступу до критичних сегментів

3. Організаційні заходи та робота з персоналом

  • Постійнe навчання співробітників виявляти фішинг та інші схеми соціальної інженерії.
  • Регулярні тренування планів реагування на інциденти.
  • Культура кібербезпеки: відповідальність за безпеку покладається на кожного співробітника.
  • Залучення зовнішніх експертів, аудитів та пентестів.

4. Проактивний підхід

  • Використання Threat Intelligence для виявлення намірів атак до їх початку.
  • Threat Hunting — регулярне “полювання” на приховані загрози в інфраструктурі.
  • Участь у міжнародних та національних кібернавчаннях.

Захист критичної інфраструктури — це багаторівнева система, у центрі якої стоять технології, процеси, освіта персоналу та постійна взаємодія з державними структурами кіберзахисту. В умовах зростання частоти та складності атак саме системний, комплексний підхід дозволяє мінімізувати ризики та забезпечити безперервність роботи життєво важливих об’єктів.